1. Словник української мови Грінченка

відкотити

Відкотити, -ся

см. відкочувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкотити — відкоти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкотити — див. відкочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкотити — ВІДКОТИ́ТИ див. відко́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відкотити — ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші. Словник синонімів української мови
  5. відкотити — ВІДКОТИ́ТИ див. відко́чувати. Словник української мови в 11 томах