відлежувати
Відлежувати, -жую, -єш
сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлежувати — відле́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлежувати — -ую, -уєш, недок., відлежати, -жу, -жиш, док., перех. 1》 також без додатка. Лежати протягом певного часу, лікуючи якусь хворобу, рану і т. ін. 2》 тільки док. Лежачи довго й незручно, викликати оніміння частини тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлежувати — ВІДЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док., що. 1. також без дод. Лежати протягом певного часу, лікуючи якусь хворобу, рану і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- відлежувати — див. лежати Словник синонімів Вусика
- відлежувати — ВІДЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. також без додатка. Лежати протягом певного часу, лікуючи якусь хворобу, рану і т. ін. Словник української мови в 11 томах