відлипнути
Відлипа́ти, -па́ю, -єш
сов. в. відлипнути, -ну, -неш, гл. Отставать, отстать, отклеиваться, отклеиться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлипнути — відли́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлипнути — див. відлипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлипнути — ВІДЛИ́ПНУТИ див. відлипа́ти. Словник української мови у 20 томах
- відлипнути — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відлипнути — ВІДЛИ́ПНУТИ див. відлипа́ти. Словник української мови в 11 томах