відлинути

Відлинути, -ну, -неш

гл.

1) Отлетѣть.

2) Отхлынуть. Відлинула вода від берега.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлинути — відли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлинути — -ну, -неш, док. 1》 поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. 2》 рідко. Відхлинути від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлинути — ВІДЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. Усе Одлинуло, зостались тільки сльози, Прозорії і тихі, як роса (Л. Старицька-Черняхівська); Сумні думки одлинули (С. Васильченко); Десять років минуло, відлинуло в путь безупинну (С. Словник української мови у 20 томах
  4. відлинути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. відлинути — ВІДЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. Сумні думки одлинули (Вас., І, 1959, 274); Десять років минуло, відлинуло в путь безупинну (Криж., Під зорями.., 1950, 27). 2. рідко. Відхлинути від чогось. Відлинула вода від берега (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах