відлинути
ВІДЛИ́НУТИ, ну, неш, док.
1. поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути.
Усе Одлинуло, зостались тільки сльози, Прозорії і тихі, як роса (Л. Старицька-Черняхівська);
Сумні думки одлинули (С. Васильченко);
Десять років минуло, відлинуло в путь безупинну (С. Крижанівський).
2. рідко. Відхлинути від чогось.
Відлинула вода від берега (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлинути — відли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлинути — -ну, -неш, док. 1》 поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. 2》 рідко. Відхлинути від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлинути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- відлинути — ВІДЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. Сумні думки одлинули (Вас., І, 1959, 274); Десять років минуло, відлинуло в путь безупинну (Криж., Під зорями.., 1950, 27). 2. рідко. Відхлинути від чогось. Відлинула вода від берега (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- відлинути — Відлинути, -ну, -неш гл. 1) Отлетѣть. 2) Отхлынуть. Відлинула вода від берега. Словник української мови Грінченка