1. Словник української мови Грінченка

відмагатися

Відмагатися, -гаюся, -єшся

сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл.

1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. Мнж. 22.

2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Рудч. Ск. II. 118. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже. Г. Барв. 335.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмагатися — відмага́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмагатися — -аюся, -аєшся, недок., відмогтися, -ожуся, -ожешся; мин. ч. відмігся, -моглася, -моглося; док. 1》 Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. || Чинити опір комусь. 2》 Позбуватися кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмагатися — ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. відмагатися — див. відмовляти; позбуватися Словник синонімів Вусика
  5. відмагатися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм., ВІДНІ́КУВАТИСЯ розм., ВІДПИРА́ТИСЯ розм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯ розм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯ ірон. — Док. Словник синонімів української мови
  6. відмагатися — Відмага́тися, -га́юся, -га́єшся; відмогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; відмі́гся, -могла́ся, -могли́ся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відмагатися — ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. Словник української мови в 11 томах