1. Словник української мови у 20 томах

відмагатися

ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док.

1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь.

А проте все-таки не одмагаюся, що літературне діло – наше перше діло (Панас Мирний);

Зоня довго відмагалася, потім згодилася так говорити (Леся Українка);

– Стала я відмагатися, а він і слухати не хоче, вже тягне з зятем лантухи десь із-за хліва (О. Гончар);

Як прийшов час іти до Грицька на читання, почулася, що не може йти .. Одмоглася тим, що болить голова, і лишилася вдома (Б. Грінченко);

– Петро Іванович казав, що його зараз одвезуть [у лікарню].., – спробував одмогтися лікар (Л. Яновська);

// Чинити опір комусь.

Леонід все міцніше притискав до себе дівчину, і вона, не одмагаючись, тепло линула до його плеча (О. Гончар).

2. рідко. Позбуватися кого-, чого-небудь.

Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмагатися — відмага́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмагатися — -аюся, -аєшся, недок., відмогтися, -ожуся, -ожешся; мин. ч. відмігся, -моглася, -моглося; док. 1》 Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. || Чинити опір комусь. 2》 Позбуватися кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмагатися — див. відмовляти; позбуватися Словник синонімів Вусика
  4. відмагатися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм., ВІДНІ́КУВАТИСЯ розм., ВІДПИРА́ТИСЯ розм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯ розм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯ ірон. — Док. Словник синонімів української мови
  5. відмагатися — Відмага́тися, -га́юся, -га́єшся; відмогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; відмі́гся, -могла́ся, -могли́ся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відмагатися — ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. відмагатися — Відмагатися, -гаюся, -єшся сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29. Словник української мови Грінченка