відмочувати
Відмочувати, -чую, -єш
сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмочувати — відмо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмочувати — -ую, -уєш, недок., відмочити, -очу, -очиш, док., перех. Вмочаючи в рідину або поливаючи нею, розм'якшувати що-небудь, щоб легко відділити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмочувати — 1. вимочувати, вимочити, повимочувати, замочувати, замочити, позамочувати, змочувати, позмочувати, намочувати, намочити, понамочувати, помочувати, помочити, умочувати, умочити, повмочувати 2. це сушити Словник чужослів Павло Штепа
- відмочувати — ВІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Змочуючи, відділяти що-небудь засохле, приклеєне. Відмочуючи та віддираючи кроваві штанці від його ран, вона ридала, як по своїй власній .. дитині (І. Словник української мови у 20 томах
- відмочувати — ВІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. Вмочаючи в рідину або поливаючи нею, розм’якшувати що-небудь, щоб легко відділити. Відмочуючи та віддираючи кроваві штанці від його ран, вона ридала, як по своїй власній .. дитині (Фр., IV, 1950, 232). Словник української мови в 11 томах