відмочувати

ВІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що.

1. Змочуючи, відділяти що-небудь засохле, приклеєне.

Відмочуючи та віддираючи кроваві штанці від його ран, вона ридала, як по своїй власній .. дитині (І. Франко);

Одежа пристала і треба її віддирати, але – боляче. Він скип'ятив води і, наливши в миску, набирає долонею: відмочує полотно (В. Барка);

Пригорілу їжу можна відмочити теплою водою з додаванням кальцинованої соди (із журн.).

2. Те саме, що вимо́чувати 2.

Весною пересолені кавуни перед вживанням відмочують (з газ.);

Пересолену рибу можна відмочити, позбавивши надмірної солоності (із журн.);

Для приготування різдвяного струдля бажано родзинки відмочити в ромі або вині (із журн.).

3. перен., розм. Робити, казати що-небудь незвичайне, несподіване, таке, що може здивувати інших.

– От щучий син! – на весь зал гаркнув дід .. – Окозамилювач чортів! Ну точнісінько наш колишній голова Припихатий! Той теж такі штуки одмочував, як начальство з області приїхати мало... (В. Нестайко);

Хлопці любили веселу, жваву музику, яка сповнювала сміхом та бажанням відмочити щось цікавеньке (із журн.).