віднадитися

Віднадитися, -джуся, -дишся

гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднадитися — відна́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віднадитися — див. віднаджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віднадитися — ВІДНА́ДИТИСЯ див. відна́джуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. віднадитися — ВІДНА́ДИТИСЯ див. відна́джуватися. Словник української мови в 11 томах