1. Словник української мови Грінченка

віднадити

Віднаджувати, -джую, -єш

сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднадити — відна́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віднадити — див. віднаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віднадити — ВІДНА́ДИТИ див. відна́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. віднадити — ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИ розм. — Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); — Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
  5. віднадити — ВІДНА́ДИТИ див. відна́джувати. Словник української мови в 11 томах