1. Словник української мови Грінченка

відмічати

Відміча́ти, -ча́ю, -єш

сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічати — відміча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмічати — -аю, -аєш, рідко відмічувати, -ую, -уєш, недок., відмітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Ставити мітку, позначку на чомусь. 2》 перен. Те саме, що відзначати 2). 3》 Записувати, реєструвати кого-, що-небудь (про присутність, прибуття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмічати — Значити, визначати, визначити, повизначати, зазначати, позазначати, означувати, означити, поозначувати, позначувати, позначати, позначити, записувати, записати, позаписувати, креслити, накреслювати, накреслити, понакреслювати, підкреслювати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відмічати — ВІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док. 1. що. Те саме, що відзнача́ти 1. Це була пісня, підслухана, напевно, птахом Бескиду, та сама, якої ритм відмічували стрімкі, мов урвища... Словник української мови у 20 томах
  5. відмічати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  6. відмічати — ВІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. 1. Ставити мітку, позначку на чомусь. 2. перен. Те саме, що відзнача́ти... Словник української мови в 11 томах