1. Словник української мови у 20 томах

відмічати

ВІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док.

1. що. Те саме, що відзнача́ти 1.

Це була пісня, підслухана, напевно, птахом Бескиду, та сама, якої ритм відмічували стрімкі, мов урвища, оклики й сміх під саме небо (К. Гриневичева);

Старий добре знав, яке дерево не довго стоятиме. – Ось це відмічай, Улянко. Вірно кажу (О. Донченко);

Петрусь сидить і уламком тиньку відмічає границю сонячної тіні, що йде від ґрат (К. Гриб);

Здіймаючись на фоні одноманітного ландшафту, кургани ставали своєрідними орієнтирами, відмічали територію певних угруповань (з наук. літ.).

2. кого, що і без прям. дод., розм. Те саме, що відзнача́ти 2.

Гриць навіть одмічує його як розумного чоловіка (Панас Мирний);

По правді кажучи, слід відмітити, що Григорій Сидорович, стрівши невістку, злякався ще дужче, ніж колись за такої ж зустрічі з власною дружиною (Ю. Яновський).

3. кого, що. Записувати, реєструвати кого-, що-небудь (про присутність, прибуття і т. ін.).

Секретар сільради .. щось відмічав у продподаткових списках (А. Головко);

Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічати — відміча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмічати — -аю, -аєш, рідко відмічувати, -ую, -уєш, недок., відмітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Ставити мітку, позначку на чомусь. 2》 перен. Те саме, що відзначати 2). 3》 Записувати, реєструвати кого-, що-небудь (про присутність, прибуття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмічати — Значити, визначати, визначити, повизначати, зазначати, позазначати, означувати, означити, поозначувати, позначувати, позначати, позначити, записувати, записати, позаписувати, креслити, накреслювати, накреслити, понакреслювати, підкреслювати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відмічати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  5. відмічати — ВІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. 1. Ставити мітку, позначку на чомусь. 2. перен. Те саме, що відзнача́ти... Словник української мови в 11 томах
  6. відмічати — Відміча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить. Словник української мови Грінченка