відмічати

ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відзна́чи́ти, відмі́тити, заува́жити, указа́ти (вказа́ти), підмі́тити. Хочеться відзначити, що слово "зигзиця" Шевченко тлумачить не як "зозуля", ..а як "чайка" (М. Рильський); Слід відмітити, що Григорій Сидорович, стрівши невістку, злякався (Ю. Яновський); Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний (С. Журахович); — І чого це Мстислав буде нам указувати? Самі знаємо, що робити, — галасували гості (А. Хижняк); Світова громадськість із задоволенням констатує, що політичний клімат на планеті помітно покращав (з журналу); (Батура:) Адже люди у вас дуже цікаві... Складні... (Романюк:) Так, хитрі, дуже хитрі... Це ви вірно підмітили (О. Корнійчук).

ВІДЗНАЧА́ТИ (виділяти що-небудь якоюсь позначкою), ПОЗНАЧА́ТИ, ВІДМІЧА́ТИ, ПОМІЧА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відзна́чи́ти, позна́чи́ти, відмі́тити, помі́тити. Переможний шлях нашої армії вона акуратно й ретельно відзначала на великій карті (Д. Ткач); Позначають (сапери) мінні поля (О. Гончар); В камеру входив наглядач.., вигукував прізвища, відмічав олівцем (А. Хижняк); Синім олівцем товариш Шевчук помічає.. на карті новобудови (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічати — відміча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмічати — -аю, -аєш, рідко відмічувати, -ую, -уєш, недок., відмітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Ставити мітку, позначку на чомусь. 2》 перен. Те саме, що відзначати 2). 3》 Записувати, реєструвати кого-, що-небудь (про присутність, прибуття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмічати — Значити, визначати, визначити, повизначати, зазначати, позазначати, означувати, означити, поозначувати, позначувати, позначати, позначити, записувати, записати, позаписувати, креслити, накреслювати, накреслити, понакреслювати, підкреслювати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відмічати — ВІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док. 1. що. Те саме, що відзнача́ти 1. Це була пісня, підслухана, напевно, птахом Бескиду, та сама, якої ритм відмічували стрімкі, мов урвища... Словник української мови у 20 томах
  5. відмічати — ВІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. 1. Ставити мітку, позначку на чомусь. 2. перен. Те саме, що відзнача́ти... Словник української мови в 11 томах
  6. відмічати — Відміча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить. Словник української мови Грінченка