відмічатися

ВІДМІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДМІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся, док.

1. Відмічати, перевіряти своє прізвище у списку; реєструватися.

Він зможе жити тільки за конкретною адресою у селищі, а також щодня відмічатися в міліцейському відділку (з газ.);

// перен. Бути присутнім де-небудь, відвідувати когось, щось заради пристойності, для порядку, з удаваною зацікавленістю.

Більшість відвідувачів проходила по залах з розумним виразом обличчя і, відмітившись, залишала галерею з почуттям виконаного обов'язку (А. Кокотюха).

2. розм. Привертати до себе увагу; спостерігатися.

Припав до душі народові новий отаман, .. відмічалося ласкаве, лагідне ставлення до жінок і особливо до дітей (Г. Хоткевич);

Неминучої радості знак – та печаль, Що у серці твоїм одмічається (О. Бердник).

3. Те саме, що відзнача́тися 6.

Свято повернення коханої дочки Ра відмічалося в Єгипті з найдавніших часів (з наук. літ.).

4. тільки недок. Пас. до відміча́ти 3.

У разі виникнення сумнівів у дійсності виборчого бюлетеня питання розв'язується дільничною виборчою комісією голосуванням, що відмічається в протоколі (з мови документів).