1. Словник української мови в 11 томах

відмічатися

ВІДМІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся, док.

1. Відмічати, перевіряти своє прізвище в списку; реєструватися.

2. тільки недок. Пас. до відміча́ти 3.

В разі виникнення сумнівів у дійсності виборчого бюлетеня питання розв’язується дільничною виборчою комісією голосуванням, що відмічається в протоколі (Полож. про вибори.., 1946, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмічатися — відміча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмічатися — [в'ідм'ічатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. відмічатися — -аюся, -яєшся, недок., відмітитися, -ічуся, -ітишся, док. 1》 Відмічати, перевіряти своє прізвище в списку; реєструватися. 2》 тільки недок. Пас. до відмічати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відмічатися — ВІДМІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідко ВІДМІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДМІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся, док. 1. Відмічати, перевіряти своє прізвище у списку; реєструватися. Словник української мови у 20 томах