відорати
Відорати
см. відорювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відорати — відора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відорати — -рю, -реш, док., відорювати, -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось. || Орючи, відокремлювати, забирати собі. 2》 Відробляти оранкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови у 20 томах
- відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови в 11 томах