відорати

Відорати

см. відорювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відорати — відора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відорати — -рю, -реш, док., відорювати, -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось. || Орючи, відокремлювати, забирати собі. 2》 Відробляти оранкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови в 11 томах