відорати
відора́ти
-рю, -реш, док., відорювати, -юю, -юєш, недок., перех.
1》 Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось.
|| Орючи, відокремлювати, забирати собі.
2》 Відробляти оранкою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відорати — відора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови у 20 томах
- відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови в 11 томах
- відорати — Відорати см. відорювати. Словник української мови Грінченка