відорати

відора́ти

ю, -реш, док., відорювати, -юю, -юєш, недок., перех.

1》 Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось.

|| Орючи, відокремлювати, забирати собі.

2》 Відробляти оранкою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відорати — відора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. відорати — ВІДОРА́ТИ див. відо́рювати. Словник української мови в 11 томах
  4. відорати — Відорати см. відорювати. Словник української мови Грінченка