відпросити
Відпросити, -ся
см. відпрошувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпросити — відпроси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпросити — див. відпрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпросити — ВІДПРОСИ́ТИ див. відпро́хувати. Словник української мови у 20 томах
- відпросити — ВІДПРОСИ́ТИ див. відпро́хувати. Словник української мови в 11 томах