відпросити

Відпросити, -ся

см. відпрошувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпросити — відпроси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпросити — див. відпрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпросити — ВІДПРОСИ́ТИ див. відпро́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відпросити — ВІДПРОСИ́ТИ див. відпро́хувати. Словник української мови в 11 томах