відпроситися
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся
сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпроситися — відпроси́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпроситися — див. відпрохуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпроситися — ВІДПРОСИ́ТИСЯ див. відпро́хуватися. Словник української мови у 20 томах
- відпроситися — ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. Словник синонімів української мови
- відпроситися — ВІДПРОСИ́ТИСЯ див. відпро́хуватися. Словник української мови в 11 томах