1. Словник української мови у 20 томах

відпроситися

ВІДПРОСИ́ТИСЯ див. відпро́хуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпроситися — відпроси́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпроситися — див. відпрохуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпроситися — ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. Словник синонімів української мови
  4. відпроситися — ВІДПРОСИ́ТИСЯ див. відпро́хуватися. Словник української мови в 11 томах
  5. відпроситися — Відпрошуватися, -шуюся, -єшся сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34. Словник української мови Грінченка