1. Словник української мови у 20 томах

відпроторити

ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм., рідко.

Те саме, що відпра́вити 2.

Розказав йому усе, як він за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпроторити — відпрото́рити дієслово доконаного виду випроводити когось зі свого дому розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. відпроторити — -рю, -риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відправити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпроторити — ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2. Розказав йому усе, як він, за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Кв.-Осн., II, 1956, 406). Словник української мови в 11 томах
  4. відпроторити — Відпроторити, -рю, -риш гл. Отправить, отпровадить. Словник української мови Грінченка