1. Орфографічний словник української мови

відпроторити

відпрото́рити

дієслово доконаного виду

випроводити когось зі свого дому

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпроторити — -рю, -риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відправити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпроторити — ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2. Розказав йому усе, як він за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  3. відпроторити — ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2. Розказав йому усе, як він, за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Кв.-Осн., II, 1956, 406). Словник української мови в 11 томах
  4. відпроторити — Відпроторити, -рю, -риш гл. Отправить, отпровадить. Словник української мови Грінченка