1. Словник української мови Грінченка

відпрохати

Відпрохати, -ся

см. відпрохувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрохати — відпроха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відпрохати — ВІДПРОХА́ТИ див. відпро́хувати. Словник української мови у 20 томах
  3. відпрохати — ВІДПРОХА́ТИ див. відпро́хувати. Словник української мови в 11 томах