1. Словник української мови Грінченка

відпрохатися

Відпрохуватися, -хуюся, -єшся

сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. І. 108. Мнж. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрохатися — відпроха́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпрохатися — ВІДПРОХА́ТИСЯ див. відпро́хуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. відпрохатися — ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. Словник синонімів української мови
  4. відпрохатися — ВІДПРОХА́ТИСЯ див. відпро́хуватися. Словник української мови в 11 томах