відрадити
Відраджувати, -джую, -єш
сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрадити — відра́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відрадити — див. відраджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрадити — ВІДРА́ДИТИ див. відра́джувати. Словник української мови у 20 томах
- відрадити — ВІДРА́ДЖУВАТИ (радити не робити чогось задуманого, відмовитися від якогось наміру), РОЗРА́ДЖУВАТИ рідше, ВІДМОВЛЯ́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, РОЗРА́ЮВАТИ розм., ВІДРА́ЮВАТИ розм. — Док.: відра́дити, розра́дити, відмо́вити, відби́ти, розра́яти, відра́яти. Словник синонімів української мови
- відрадити — ВІДРА́ДИТИ див. відра́джувати. Словник української мови в 11 томах