відрахувати
Відрахувати, -хую, -єш
гл. Отсчитать. Пан нехай відрахують тілько за кождих п'ятнадцять огірків, що там тому. Чуб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрахувати — відрахува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відрахувати — див. відраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрахувати — ВІДРАХУВА́ТИ див. відрахо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- відрахувати — ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. Словник синонімів української мови
- відрахувати — ВІДРАХУВА́ТИ див. відрахо́вувати. Словник української мови в 11 томах