1. Словник української мови Грінченка

відраяти

Відраювати, -раюю, -єш

сов. в. відраяти, -раю, -єш, гл. Отсовѣтовать, не совѣтовать, не посовѣтовать. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відраяти — відра́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відраяти — див. відраювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відраяти — ВІДРА́ЯТИ див. відра́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відраяти — ВІДРА́ДЖУВАТИ (радити не робити чогось задуманого, відмовитися від якогось наміру), РОЗРА́ДЖУВАТИ рідше, ВІДМОВЛЯ́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, РОЗРА́ЮВАТИ розм., ВІДРА́ЮВАТИ розм. — Док.: відра́дити, розра́дити, відмо́вити, відби́ти, розра́яти, відра́яти. Словник синонімів української мови
  5. відраяти — ВІДРА́ЯТИ див. відра́ювати. Словник української мови в 11 томах