1. Словник української мови Грінченка

відродити

Відроджувати, -джую, -єш

сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відродити — відроди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відродити — [в'ідродитие] -роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. відродити — див. відроджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. відродити — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
  6. відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати. Словник української мови в 11 томах