відродити
відроди́ти
[в'ідродитие]
-роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відродити — відроди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відродити — див. відроджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати. Словник української мови у 20 томах
- відродити — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
- відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати. Словник української мови в 11 томах
- відродити — Відроджувати, -джую, -єш сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49). Словник української мови Грінченка