відродити

відроди́ти

[в'ідродитие]

-роуджу, -одиеш; нак.и, -роуд'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відродити — відроди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відродити — див. відроджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відродити — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
  5. відродити — ВІДРОДИ́ТИ див. відро́джувати. Словник української мови в 11 томах
  6. відродити — Відроджувати, -джую, -єш сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49). Словник української мови Грінченка