відрубати

Значення в інших словниках

1. відрубати — відруба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відрубати — див. відрубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відрубати — ВІДРУБА́ТИ див. відру́бувати. Словник української мови у 20 томах
4. відрубати — Ую, -уєш, недок., відрубати, -аю, -аєш, док. Коротко і різко відповісти. Коли його дружина допікає всіх темою одруження Олі зі мною, ліниво відрубує «хай мастять собі голови» (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
5. відрубати — див. сказати Словник синонімів Вусика
6. відрубати — дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) (на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)) кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Фразеологічний словник української мови
7. відрубати — ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ розм., ВІДРІКА́ТИ заст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). — Док. Словник синонімів української мови
8. відрубати — ВІДРУБА́ТИ див. відру́бувати. Словник української мови в 11 томах
9. відрубати — Відрубати см. відрубувати. Словник української мови Грінченка