відрядження

відря́дження

[в'ідр’аджеин':а]

-н':а, р. мн.ин'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1. [Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (І. Микитенко). 2. Службове доручення, пов'язане з виїздом куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  2. відрядження — відря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. відрядження — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відрядити 1). 2》 Службове доручення, для виконання якого необхідно куди-небудь їхати. 3》 Поїздка, пов'язана зі службовим дорученням. 4》 Посвідчення про таку поїздку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1. [Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (Мик., І, 1957, 381). Словник української мови в 11 томах
  5. відрядження — рос. командировка відправлення співробітника організації (установи) для виконання робіт за межами даної організації (установи) на певний незначний період часу. В. буває місцеве, за межі пункту проживання та закордонне. Eкономічна енциклопедія
  6. відрядження — Відря́дження, -ння, -нню; -дження, -джень, -дженням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ (поїздка, пов'язана з службовим дорученням; посвідчення про таку поїздку), КОМАНДИРО́ВКА рідше. Інженери.. повертаються з відрядження (О. Довженко); Мигцем глянув у передане Ігорем відрядження, недбало кинув його на стіл (Ю. Словник синонімів української мови