відрядження

ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1.

[Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (І. Микитенко).

2. Службове доручення, пов'язане з виїздом куди-небудь.

Невідомий мав службове відрядження з Москви (О. Донченко);

Коли я прибув до колонії, керівництво вже знало, за чим я приїхав – таке в мене було відрядження (Ю. Покальчук);

// Поїздка, пов'язана зі службовим дорученням.

Інженери .. повертаються з відрядження (О. Довженко);

– Мене можуть послати у відрядження... перевірити стан викладання математики на периферії (Б. Антоненко-Давидович);

Господар перебуває у відрядженні, а дружина разом з ним (О. Гончар).

3. Посвідчення про таку поїздку.

Мигцем глянув [директор] у передане Ігорем відрядження, недбало кинув його на стіл (Ю. Шовкопляс);

Рая виписала службове відрядження на два місяці (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрядження — відря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відрядження — [в'ідр’аджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. відрядження — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відрядити 1). 2》 Службове доручення, для виконання якого необхідно куди-небудь їхати. 3》 Поїздка, пов'язана зі службовим дорученням. 4》 Посвідчення про таку поїздку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ (поїздка, пов'язана з службовим дорученням; посвідчення про таку поїздку), КОМАНДИРО́ВКА рідше. Інженери.. повертаються з відрядження (О. Довженко); Мигцем глянув у передане Ігорем відрядження, недбало кинув його на стіл (Ю. Словник синонімів української мови
  5. відрядження — Відря́дження, -ння, -нню; -дження, -джень, -дженням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1. [Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (Мик., І, 1957, 381). Словник української мови в 11 томах
  7. відрядження — рос. командировка відправлення співробітника організації (установи) для виконання робіт за межами даної організації (установи) на певний незначний період часу. В. буває місцеве, за межі пункту проживання та закордонне. Eкономічна енциклопедія