1. Словник української мови в 11 томах

відрядження

ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1.

[Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (Мик., І, 1957, 381).

2. Службове доручення, для виконання якого необхідно куди-небудь їхати.

Їхали з відрядженням райкому у тісних вагонах на село (Гер., Поезії, 1950, 62);

Невідомий мав службове відрядження з Москви (Донч., II, 1956, 84).

3. Поїздка, пов’язана зі службовим дорученням.

Це інженери-комуністи середнього віку повертаються з відрядження (Довж., Зач. Десна, 1957, 515);

Понад 150 українських вчених побували в зарубіжних наукових відрядженнях (Цюпа, Україна.., 1960, 122).

4. Посвідчення про таку поїздку.

Мигцем глянув [директор] у передане Ігорем відрядження, недбало кинув його на стіл (Шовк., Людина.., 1962, 274);

Поставити печатку на відрядженні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрядження — відря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відрядження — [в'ідр’аджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. відрядження — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відрядити 1). 2》 Службове доручення, для виконання якого необхідно куди-небудь їхати. 3》 Поїздка, пов'язана зі службовим дорученням. 4》 Посвідчення про таку поїздку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відряди́ти 1. [Ярчук:] Доповідь готова, принцип приведено в рух. А тепер подумаємо про відрядження декого на периферію (І. Микитенко). 2. Службове доручення, пов'язане з виїздом куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. відрядження — ВІДРЯ́ДЖЕННЯ (поїздка, пов'язана з службовим дорученням; посвідчення про таку поїздку), КОМАНДИРО́ВКА рідше. Інженери.. повертаються з відрядження (О. Довженко); Мигцем глянув у передане Ігорем відрядження, недбало кинув його на стіл (Ю. Словник синонімів української мови
  6. відрядження — Відря́дження, -ння, -нню; -дження, -джень, -дженням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відрядження — рос. командировка відправлення співробітника організації (установи) для виконання робіт за межами даної організації (установи) на певний незначний період часу. В. буває місцеве, за межі пункту проживання та закордонне. Eкономічна енциклопедія