відрядити

Значення в інших словниках

1. відрядити — відряди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відрядити — див. відряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відрядити — ВІДРЯДИ́ТИ див. відряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
4. відрядити — ПОСИЛА́ТИ (давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати кудись, до когось з певною метою), СЛА́ТИ, ВИСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ВІДРЯДЖА́ТИ, ВІДПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ВІДДАВА́ТИ, НАРЯДЖА́ТИ, ГНА́ТИ розм., ГОНИ́ТИ розм., КИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. відрядити — Відрядити, -ся см. відряжати, -ся. Словник української мови Грінченка