1. Словник української мови в 11 томах

відряджений

ВІДРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відряди́ти 1.

В район Унечі, де формувалась Перша Українська радянська дивізія, і був відряджений Микола Щорс (Скл., Легенд. начдив, 1957, 38);

Десятки гірників учаться заочно або відряджені на різні курси (Рад. Укр., 31.VIII 1952, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відряджений — відря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відрядити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відряджений — ВІДРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відряди́ти 1. Були відряджені посли з багатими подарунками й до татарських мурз, і до хана (М. Старицький); Десятки гірників учаться заочно або відряджені на різні курси (з газ.); // відря́джено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. відряджений — Відря́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)