відряджений

ВІДРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відряди́ти 1.

Були відряджені посли з багатими подарунками й до татарських мурз, і до хана (М. Старицький);

Десятки гірників учаться заочно або відряджені на різні курси (з газ.);

// відря́джено, безос. пред.

Дівчина, як почула, що осавула відряджено в Кодню, так і бебехнулась на землю без пам'яті та й пролежала так цілий місяць (І. Кочерга);

Євген успішно закінчив школу прапорщиків, і його відряджено на короткочасні кулеметні курси в Оранієнбаумі, відкіля його випущено офіцером (Б. Антоненко-Давидович);

// у знач. ім. відря́джений, ного, ч.; відря́джена, ної, ж. Той (та), хто перебуває у відрядженні.

Готель переповнений відрядженими та постійними мешканцями (Н. Рибак).