відрочити

Відрочити

см. відрочувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрочити — Відро́чити. Відкласти на пізніший термін, перенести (засідання парламенту, сойму тощо). В кругах посольских у Відни говорять, що п. міністер торговлі ґр. Вурмбранд заявив на засіданю комісиї буджетової дня 23. с. Українська літературна мова на Буковині
  2. відрочити — -чу, -чиш, док., відрочувати, -ую, -уєш, недок., заст. Відстрочувати, відкладати на потім. Великий тлумачний словник сучасної мови