відрочити

Відро́чити. Відкласти на пізніший термін, перенести (засідання парламенту, сойму тощо). В кругах посольских у Відни говорять, що п. міністер торговлі ґр. Вурмбранд заявив на засіданю комісиї буджетової дня 23. с. м., що правительство відрочило акцию удержавненя зелізниць (Б., 1895, 20, 3)

// пол. odroczyć — відкласти, відстрочити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрочити — -чу, -чиш, док., відрочувати, -ую, -уєш, недок., заст. Відстрочувати, відкладати на потім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відрочити — Відрочити см. відрочувати. Словник української мови Грінченка