відроченє

Відро́ченє. Назва дії за знач. відрочити. Отся зависимість законодатної праці вАвстриївід дражливости национальних чи радше шовіністичних почувань, від бумлю німецких студентів в Празі або від ческого поданя в суді, стає дійсно нестерпна. Але помиляють ся ті, що думають усунути їівідроченєм парляменту або хоч би й законопроектами для одної провінциї (Б., 1909, 25, 1)

// пол. odroczenie — відстрочка.