відслуга

Відслуга, -ги

ж.

1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу,

2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69.

3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відслуга — -и, ж. 1》 Те саме, що відслужування. 2》 Відплата, винагорода. 3》 зах. Кінець служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відслуга — Вислуга Словник чужослів Павло Штепа