1. Словник української мови Грінченка

відслоняти

Відслоняти, -няю, -єш

сов. в. відслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Отслонять, отслонить, открывать, открыть. Одслонила заслінку. Рудч. Ск. II. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відслоняти — відслоня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відслоняти — -яю, -яєш і відслонювати, -юю, -юєш, недок., відслонити, -оню, -ониш, док., перех. 1》 Відкривати що-небудь закрите, заслонене. || Відсувати щось, відхиляти. 2》 перен. Розкривати чиї-небудь думки, переживання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відслоняти — ВІДСЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВІДСЛО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСЛОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док. 1. що. Відкривати що-небудь закрите, заслонене. Його [Довбуша] довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Словник української мови у 20 томах
  4. відслоняти — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. відслоняти — ВІДСЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВІДСЛО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСЛОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., перех. 1. Відкривати що-небудь закрите, заслонене. Словник української мови в 11 томах