1. Словник української мови Грінченка

відтанути

Відтанути

см. відтавати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтанути — відта́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтанути — див. відтавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтанути — ВІДТА́НУТИ див. відтава́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відтанути — відта́нути (відійти́) се́рцем (душе́ю). Перестати сердитися, гніватися, ображатися на кого-небудь. Тато уже перегорів, відтанув серцем (А. Фразеологічний словник української мови
  5. відтанути — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док. Словник синонімів української мови
  6. відтанути — ВІДТА́НУТИ див. відтава́ти. Словник української мови в 11 томах