відтавати
Відтавати, -таю, -єш
сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтавати — відтава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відтавати — -таю, -таєш, недок., відтанути, -ну, -неш, док. 1》 Розморожуватися під дією тепла. || Звільнятися від снігу або льоду під дією тепла. 2》 перен. Виходити зі стану заціпеніння, туги, жалю і т. ін.; утрачати суворість, холодність; пом'якшуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтавати — хохл. (оттаівать) танути танути, витанувати, витанути, повитанувати, дотанувати, дотанути, подотанувати, натанувати, натанути, понатанувати, обтанувати, обтанути, пообтанувати, потанувати, потанути, станувати, станути, постанувати, відмерзати... Словник чужослів Павло Штепа
- відтавати — ВІДТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ВІДТА́НУТИ, ну, неш, док. 1. Розморожуватися під дією тепла. І полем, і лугом весна керувала! Я чув, як холодна земля одтавала (Я. Щоголів); Заморожене філе риби відтає при кімнатній температурі без води (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- відтавати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док. Словник синонімів української мови
- відтавати — ВІДТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ВІДТА́НУТИ, ну, неш, док. 1. Розморожуватися під дією тепла. І полем, і лугом весна керувала! Я чув, як холодна земля одтавала (Щог., Поезії, 1958, 294); Морожене рибне філе відтає при кімнатній температурі без води (Укр. Словник української мови в 11 томах