1. Словник української мови в 11 томах

відтавати

ВІДТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ВІДТА́НУТИ, ну, неш, док.

1. Розморожуватися під дією тепла.

І полем, і лугом весна керувала! Я чув, як холодна земля одтавала (Щог., Поезії, 1958, 294);

Морожене рибне філе відтає при кімнатній температурі без води (Укр. страви, 1957, 115);

Калюжки, що звечора позамерзали, одтали (Мирний, III, 1954, 61);

— Зранку примерзне, а сонечко пригріє, і земля враз відтане (Л. Янов., 1, 1959, 420);

// Звільнятися від снігу або льоду під дією тепла.

Вікно од дороги затулене; в напільному, од степу — кружалками одтавали замуровані шибки (Вас., І, 1959, 300);

Стояв туман, гори відтанули (Панч, II, 1956, 336).

2. перен. Виходити із стану заціпеніння, туги, жалю і т. ін.; утрачати суворість, холодність; пом’якшуватися.

Олесю наче хто підмінив. До цього відлюдкувата, мовчазна, боязлива, вона поволі відтавала, вперше за, все своє коротеньке життя обласкана братом (Дім., І будуть люди, 1964, 101);

Сльози забриніли, І серце враз відтало аж до дна… (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтавати — відтава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтавати — -таю, -таєш, недок., відтанути, -ну, -неш, док. 1》 Розморожуватися під дією тепла. || Звільнятися від снігу або льоду під дією тепла. 2》 перен. Виходити зі стану заціпеніння, туги, жалю і т. ін.; утрачати суворість, холодність; пом'якшуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтавати — хохл. (оттаівать) танути танути, витанувати, витанути, повитанувати, дотанувати, дотанути, подотанувати, натанувати, натанути, понатанувати, обтанувати, обтанути, пообтанувати, потанувати, потанути, станувати, станути, постанувати, відмерзати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відтавати — ВІДТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ВІДТА́НУТИ, ну, неш, док. 1. Розморожуватися під дією тепла. І полем, і лугом весна керувала! Я чув, як холодна земля одтавала (Я. Щоголів); Заморожене філе риби відтає при кімнатній температурі без води (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  5. відтавати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док. Словник синонімів української мови
  6. відтавати — Відтавати, -таю, -єш сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять. Словник української мови Грінченка