1. Словник української мови Грінченка

відтиснути

Відтискати, -каю, -єш

сов. в. відтиснути, -ну, -неш, гл.

1) Отдавливать, отдавить.

2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. МВ. (О. 1862. І. 101). Молодиць і дівчат одтиснули далі. МВ. (О. 1862. І. 101).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтиснути — відти́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтиснути — див. відтискувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтиснути — ВІДТИ́СНУТИ див. відти́скувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відтиснути — ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Словник синонімів української мови
  5. відтиснути — ВІДТИ́СНУТИ див. відти́скувати. Словник української мови в 11 томах