відтобурчити
Відтобурчити, -чу, -чиш
гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Відтобурчити, -чу, -чиш
гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.