відтобурчити

Відтобурчити, -чу, -чиш

гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me