відтовки

Відтовкувати, -кую, -єш

сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл.

1) Оканчивать, окончить толочь.

2) Отрабатывать, отработать толченіемъ.

3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята. Васильк. у.