1. Словник української мови Грінченка

відтулити

Відтулити

см. відтуляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтулити — відтули́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтулити — див. відтуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтулити — ВІДТУЛИ́ТИ див. відтуля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відтулити — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. відтулити — ВІДТУЛИ́ТИ див. відтуля́ти. Словник української мови в 11 томах