1. Словник української мови Грінченка

відучитися

Відуч(ув)атися, -чаюся, (-чую)ся, -єшся

сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відучитися — відучи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відучитися — див. відучуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відучитися — ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. відучитися — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Словник синонімів української мови
  5. відучитися — ВІДУЧИ́ТИСЯ див. віду́чуватися. Словник української мови в 11 томах